СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛКУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
1
.
за ким, чим, про когось – щось і з спол.
що.
Те саме, що жалі́ти 2
.
Жалкувала, що нікому їй розказати того усього, що охвицер
[офіцер]
казав батькові
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
І не втомлювався
[Марчевський].
Не жалкував за втраченими недоспаними ночами
(Ю. Бедзик)
;
Юнак жалкував, що не зможе на довгий час залишитися в тайзі
(О. Донченко)
;
Здається, вони починають уже жалкувати про цю подорож, на біса було їхати в це лігво бандитизму
(Ю. Андрухович)
.
2
.
кого і без прям. дод.
Те саме, що жалі́ти 1
.
До стебла все погоріло .. Посходились жалкувати, Жалю завдавати
(Т. Шевченко)
;
Усі, хто знав її, жалкували молоду, тиху молодицю
(Марко Вовчок)
;
Ці кілька рядків про смерть Муславського дуже вразили Жанну .. Жанна задумалася, згадуючи і жалкуючи його
(Гео Шкурупій)
.
3
.
кого, що і чого, розм.
Те саме, що жалі́ти 3
.
Не Вовка, а Овець тут треба жалкувати!
(Л. Боровиковський)
;
Не жалкував старий у роботі Тимофія, а Дмитрові дозволяв спати до самого сходу сонця
(М. Стельмах)
;
Покійник батько був тугий на гроші і жалкував такої суми
(М. Грушевський)
;
Боєприпаси .. були розділені порівну між усіма мінометними підрозділами полку. Хома не жалкував. Хай усі користуються. Аби з толком
(О. Гончар)
.
4
.
на кого, що.
Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; нарікати на когось, щось
.
[
Лукерія Степанівна
:]
Ні на кого я так не жалкую, як на Марину, і досі плачусь на неї
(М. Кропивницький)
;
– Не жалкуй на старих та слабих
(З. Тулуб)
;
– Я вже так жалкувала на ту кривду, що я тобі вчинила
(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)
.