СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛКИ́Й
, а́, е́.
1
.
Який жалить, завдає болю; пекучий
.
Згадалось сільське обійстя, .. свіжо пахнучі кім'я зелених реп'яхів, що нечіпко обліплювали рукави маринатки, коли з досвітків брів повз малинник, де кропива спиналась жалкими верхів'ями
(Є. Пашковський)
;
У більшості випадків укуси жалких комах (бджіл, ос, джмелів, шершнів) не викликають важких наслідків, лише з'являється почервоніння, легкий набряк, печіння або свербіж в пошкодженій зоні
(із журн.)
.
2
.
перен.
Дошкульний, образливий
.
П'є, гуляє
[Максим];
з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле
(Панас Мирний)
;
І я зумію тілом власним втілить той досвід мій, який би міг знесилить, але став силою прожитих трудно літ, – їх темний подих розпачу опік, жалка образа відшмагала їх
(М. Бажан)
.
3
.
рідко.
Який викликає жалість, нещасний, безпомічний
.
Я собі лежав під стіною розбитий, жалкий, покинутий, ну, і хай
(В. Винниченко)
;
Я раптом почуваю себе жалким, нікчемним і пізнаю, що від мене відходять рештки волі
(М. Хвильовий)
;
// 
Який виражає біль, страждання
.
Іще довго Горпина чула дитячий плач, жалкий та болізний
[болісний]
(Марко Вовчок)
;
Кумасі .. підстьобують одна одну жалкими й жалісними відвертостями
(Є. Пашковський)
.