СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖА́ЛІСТЬ
, лості, ж.
1
.
Співчутливе ставлення, переживання; жаль, жалощі
.
Де вже його в ката тут шукати тії жалості, коли тільки й думки – як би з другого жили вимотати
(Панас Мирний)
;
Довго ще говорила Зінаїда Василівна, говорила доти, доки Модест не почув, що тихий сум, жалість до себе й до Діни не защеміли в його серці
(В. Винниченко)
;
Так трапилося
[Свириду],
що не з кохання, а з жалості одружився на молодій удовиці
(М. Стельмах)
.
2
.
рідко.
Почуття скорботи, печалі, туги, смутку
.
Невеселі то картини
[праці в різника]..;
глибоко, як куля, засідають вони у вашім серці, піднімають усю жалість зо дна
(Панас Мирний)
;
– Їсти, ні пити не хочу, З тяжкої жалості плачу
(І. Франко)
.