СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖА́ЛІСНИЙ
, а, е.
1
.
Який виражає безпорадність, біль, слабість, муку
.
Знову долинув до нього протяжний жалісний звук .. Десь зовсім недалеко стогнала людина
(О. Донченко)
;
У темряві Олег не міг роздивитися виразу її обличчя, голос був слабеньким та жалісним
(А. Кокотюха)
;
// 
Сповнений суму; сумовитий, журливий
.
В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
1-ша дівчина
:]
Така жалісна
[пісня],
аж плакати хочеться
(І. Франко)
.
2
.
Схильний до співчуття; співчутливий
.
Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна
(Панас Мирний)
;
Гайдамаки, звісна справа, не дуже жалісні були, але той Різун і їх перевершив
(Д. Білий)
.