СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖА́ЛІБНИ́Й
, жа́лібна́, жа́лібне́.
1
.
Який виражає тугу, печаль; журливий
.
– Сидить, було, вона кінець стола, шиє сорочку та все співає, та таких же тобі пісень смутних та жалібних
(І. Нечуй-Левицький)
;
Думки рояться, снують то сумні, то патетичні, то гнівні, то жалібні
(Ю. Збанацький)
;
І знову почулося шарудіння. Потім тихий жалібний стогін
(Б. Харчук)
;
* Образно.
Осінь жалібна минула, мов стара вдовиця
(М. Упеник)
.
2
.
Те саме, що жало́бний; траурний
.
Люди якісь залякані, сумні, жінки в жалібних чорних крепах, у мужчин тільки чорні краватки
(М. Коцюбинський)
;
Стоїть печальна стара синагога і журно крає розпарене повітря тягучий жалібний спів по небіжчику на ближній уличці. Єврейський похорон
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Полковий оркестр грав жалібний марш
(А. Шиян)
.