СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛИ́ВА
, и, ж., діал.
Кропива
.
В глухому та узенькому проулкові
[провулкові],
що буйно заріс бур'янами та жаливою, ніколи не буває сонця
(С. Васильченко)
;
Часами, зігнувшись під тягарем, рибалки несли на довгому коромислі вкриті жаливою та ганчірками коші риби
(Н. Королева)
;
А те, що не вміло цвісти ошатно й пишно, як, наприклад, жалива й дика м'ята, те цвіло негарно й непомітно
(Л. Дмитерко)
;
* У порівн.
І раптом, мов жаливою, жагнула совість: адже це він завдав їй такого страждання
(Яків Баш)
.