СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖАДНЮ́ГА
, и, ч. і ж., зневажл.
Жадібна, корислива, скупа людина
.
Треба... не стати рабом землі, отим жаднюгою, що в ґрунт без толку зажене і своє життя і життя дітей своїх
(М. Стельмах)
;
– Громадянко, яка ви жаднюга! Ви ні з ким не поділилися оцим яблуком. Ви тихенько хрумаєте його в куточку, щоб ніхто не бачив і не просив
(О. Донченко)
;
– Поборами пани нас душать, дихнути не дають. Та й поборів їм, жаднюгам, мало
(В. Чемерис)
;
// 
Жадібна до їжі тварина
.
Лежить
[Лев],
одкинув хвіст і смерті дожидає .. Жаднюга-Вовк рвоне його зубами; Бугай товче рогами
(Л. Глібов)
;
– Вони
[коти]
такі жаднюги, що й чорта б з'їли
(Ю. Збанацький)
.