СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖА́ДІ́БНИЙ
, а, е.
1
.
чого, до чого.
Який дуже бажає чогось, прагне до чого-небудь; охочий до чогось
.
Тут же .. снувалася рухома юрба люду, жадібна втіхи, гомону, чаду
(Леся Українка)
;
Всім серцем полюбила
[Світлана]
школу, полюбила малечу – їм, таким жадібним до знань хлопчикам та дівчаткам, хотіла присвятити своє життя
(О. Гончар)
;
* Образно.
Поміж них
[сосен]
і вічнозелені південні породи дерев – з твердим, наче масним листом, жадібним до сонця й тепла
(Ю. Смолич)
;
// 
Який виражає ці бажання і прагнення
.
Вона .. підставила лице під його дикі, жадібні поцілунки
(В. Винниченко)
;
Жадібними очима дивиться Юлдаш на цю стареньку одноствольну рушничку
(О. Донченко)
;
// 
Ненажерливий, ненаситний
.
Чорними хмарами кружляли жадібні круки над самим перським військом і не покидали його ані на мить
(В. Владко)
;
* Образно.
І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини
(М. Рильський)
.
2
.
Який пристрасно прагне до збагачення, наживи; корисливий
.
– Я рідко бачив людину менше
[менш]
жадібну до грошей, ніж ви
(Леся Українка)
;
Припоручати їх
[ключі]
комусь із своїх родичок не хотіла
[Ольга]
– завидющі всі вони, жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити
(С. Скляренко)
;
Ватаги жадібних до здобичі степовиків обікрали, обідрали й осквернили всі церкви й монастирі, розбили й пограбували торгові склепи й крамниці
(В. Малик)
.
3
.
рідко.
Який дуже хоче пити; спраглий
.
Швидко жадібному люду воду холодну, солодку, з важкої баклажки вділяє
[водонос]
(Леся Українка)
;
* Образно.
Сніг скупо сіявся цієї зими на жадібні лани
(О. Копиленко)
.