СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖАДА́ННЯ
, я, с.
1
.
Внутрішнє прагнення, потяг до здійснення чого-небудь
.
Часом в їй
[у неї]
було жадання незмірне покинути й дім той, і Павла – усе, що доти вона знала і бачила
(Марко Вовчок)
;
Та досі жадання панства Торських були скромні, хоч і йшли звільна та постійно все вгору
(І. Франко)
;
Хвалю я в людях рух і дію, Жадання, прагнення хвалю
(П. Воронько)
;
// 
Висловлене ким-небудь побажання, прохання; чиясь воля
.
Швидко після того довелося мені те жадання Мартине задовольнити
(Панас Мирний)
;
Ученик радо сповнив се жадання
(І. Франко)
;
На жадання Орядина, щоб видав йому хоч дещо з його маленького капіталу, відповів він, що капітал той лежить “в домі”, в котрім і він, Орядин, пересиджує
(О. Кобилянська)
.
2
.
Нестримне почуття любові; пристрасть
.
Вона сама любила Гната, і десь у далекому закуточку серця ворушилась згода на Гнатове жадання
(М. Коцюбинський)
;
Параска-Роксолана, бач, сама й мріяла про те, щоб розділити свою постіль .. з молоденьким сотником, бо ж задля тої ласухи жадання тіла часом були .. дужчими від поривів душі
(О. Ільченко)
;
Зрештою відкинув геть сумніви, заяснів видом й став виціловувати жону свою, так солодко й гаряче, гейби вперше доступився до неї, свого найбільшого жадання
(Д. Міщенко)
.