СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖАГУ́ЧИЙ
, а, е.
1
.
Який дуже хоче пити; спраглий
.
* Образно.
О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу!
(М. Рильський)
.
2
.
Який має високу температуру, сильно нагрітий; гарячий (у 1 знач.)
.
Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь
(М. Рудь)
;
Княгиня встала, повернулася до святкових столів і заходилась освітлювати трупи смолоскипом, який тріщав і порскав жагучими краплями
(І. Білик)
;
// 
Те саме, що жарки́й 1
.
Я так люблю жагуче літо і даль, і зоряну блакить
(В. Сосюра)
;
Жагучою південною ніччю – темною й нервовою – приїхав Чайка до “рідного” міста
(Д. Бузько)
.
3
.
Надзвичайно сильний за своїм виявом
.
У нього почало прокидатися жагуче бажання, щоб рояль “грав чисто”
(Д. Бузько)
;
Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість
(А. Хижняк)
;
* Образно.
Вже одцвірінькав птах жагучі меси – За обрієм зима
(М. Хвильовий)
;
// 
Пройнятий великим почуттям любові; який виражає сильне почуття любові; палкий
.
Найніжніша любов і сумніви блукали по ньому
[обличчі],
світилися в темних жагучих очах
(О. Ільченко)
;
Так, ти палка й жагуча в почуттях, Холодна ти у роздумах тривожних
(Л. Дмитерко)
;
* Образно.
У тумані вранішнім зливались Голоси жагучих солов'їв
(М. Рильський)
.
4
.
Який важко витримати; нестерпний
.
Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому
(З. Тулуб)
;
Пристроївся і дожидає
[Катранник],
мучачись від простудної лихоманки, втоми, поривів такого жагучого і невтримного болю в глибині істоти
(В. Барка)
;
Жагучий біль все дужче стискав їй серце
(А. Шиян)
.