СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖА́БКА
, и, ж.
1
.
Зменш.-пестл. до жа́ба
1
.
В воді тихо плавала криничана червонобока жабка
(І. Нечуй-Левицький)
;
Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку
(Ю. Яновський)
;
Заспокоєні жабки одна за другою виринають з води, голівки повернули до нас
(К. Гриб)
;
* У порівн.
А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину – Скаче, як та жабка
(з думи)
.
2
.
вет.
Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, унаслідок запалення чи травм, що призводять до кульгання
.
Великою вадою коня є так звані жабки
(з наук. літ.)
.
3
.
розм.
Пристосування для затискання електропроводу; затискач
.
Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або жабками
(з наук. літ.)
.