СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЄСТЬ
1
, заст., прост.
Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бу́ти.
– Вино єсть блуд... Тьфу! коли б на мене – я б усі шинки знівечив, спалив...
(О. Кониський)
;
Роман гукнув на жінку, щоб виймала з бодні гроші... Та всі, які єсть!..
(М. Коцюбинський)
;
– Ну, а в Винниченка, на ваш погляд, єсть хист?
(Т. Осьмачка)
.