СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЄРЕПЕ́НИТИСЯ
, нюся, нишся, недок., прост.
Настійно наполягати на чому-небудь, не бажати погоджуватися з чимось, сердито упиратися, пручатися
.
[
Іван
:]
Що ж, обібрали березу?
[
2-й парубок
:]
Та он Омелько єрепениться!
(М. Кропивницький)
;
– Ти не єрепенься, хлопче! Ми з тобою, здається, з першого дня умовились: слухати мене, як батька
(І. Цюпа)
;
– Ти довго будеш єрепенитись, змія підколодна?
(М. Стельмах)
.