СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
Є́ДНІСТЬ
, ності, ж.
1
.
Тісний зв'язок, згуртованість, цілісність, неподільність
.
Єдності, яка б робила нас із кволих навіть одиниць незламною силою, потребуємо й ми...
(М. Коцюбинський)
;
Для поезії Лесі Українки характерні філософська заглибленість, роздумування над такими вічними проблемами, як мета людського життя, єдність чесних людей світу
(з наук.-попул. літ.)
;
Український рушник – символ єдності української держави
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Поєднання в одному цілому різних частин
.
А в конкретному випадку від дії дуже потужного квазірезистивного поля утворилася нова, досі не відома структурна єдність молекул води, яка, до речі, віддавна задавала багато загадок науковцям
(О. Тесленко)
;
В. І. Вернадський, обґрунтувавши закон єдності природи, людини, космосу, усього сущого, спостерігав і зв'язок поколінь
(з наук.-попул. літ.)
;
У сучасному літературознавстві існує програмова вимога розглядати художні твори у єдності змісту й форми
(із журн.)
.
3
.
Спільність чого-небудь, зосередженість чогось в одному місці і т. ін
.
Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство .. пов'язують російський і український народи
(М. Рильський)
;
Основу етнічної спільності народності насамперед становить єдність її мови
(з наук. літ.)
.
(1)
 
Надфра́зна є́дність,
лінгв.
єдине структурно-семантичне ціле, що складається з низки речень, а іноді й кількох абзаців, організованих лексичними, граматичними та інтонаційними засобами
.
Генітивні заперечні речення можуть стояти на початку надфразної єдності, в середині або ж у кінці, акцентуючи увагу мовця на важливому комунікативному аспекті заперечення буття, існування якоїсь субстанції
(з наук. літ.)
;
(2)
 
Фразеологі́чна є́дність,
лінгв.
стійке сполучення слів, що виступає в мові як семантично цілісний, єдиний неподільний на складові частини вислів
.
Фразеологічні єдності є однією із груп стійких сполучень слів, які формують систему фразеологізмів української мови
(з навч. літ.)
.