СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЄДНА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок.
1
.
кого.
Створювати єдність (у 1 знач.) між ким-небудь; згуртовувати
.
Щоб брати братів єднали Розірвать гуртом кайдан
[кайдани].., –
Треба перше нам освіти
(П. Грабовський)
;
Але була між нами й глибока єдність: любов до свого народу, культури, до його історії, хвилювання за його майбутнє. Це єднало нас, і тому взаємна дружня приязнь не суперечила взаємному словесному прочуханові
(Б. Антоненко-Давидович)
;
В оповіданні сивого пожежника .. говорилося про мужність, що єднає людей, яким випало бути разом у катівнях Шварценвальде
(С. Журахович)
.
2
.
кого, що.
Створювати між ким-небудь близькі, дружні стосунки, тісний зв'язок; зближувати кого, що
.
Одно їх
[Андрія і Маланку]
єднало – це згадка про те, що Ґудзь радив найняти Гафійку
(М. Коцюбинський)
;
Дружні взаємини єднали співця Білорусії
[Я. Купалу]
з литовським поетом Людасом Гіра, з найбільшим поетом Латвії Янісом Райнісом, з нашим Павлом Тичиною
(М. Рильський)
;
У роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею, і найповнішою опорою в житті
(О. Гончар)
;
// 
перен.
Встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію між чим-небудь
.
Тихо сяли старечі очі перед повагою смерті, мудрий спокій єднав життя і смерть
(М. Коцюбинський)
;
В думці міркуючи, мудрії Ріші почули той зв'язок, що то єднає буття з небуттям
(Леся Українка)
.
3
.
що.
Установлювати сполучення, зв'язок із чим-небудь, між чим-небудь
.
Стежив
[Алі],
як тихо ступали жовті патинки
[Фатьми]
по кам'яних сходах, що єднали Меметову хату з землею
(М. Коцюбинський)
;
// 
кого, що.
Встановлювати спілкування між ким-, чим-небудь за допомогою засобів зв'язку
.
Вони
[жили кабеля]
знову єднали його з усіма дивізіонами
(В. Кучер)
;
* Образно.
Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину
(М. Коцюбинський)
.
4
.
що.
Збираючи разом, створювати єдине ціле
.
Там життя було немов зібране в тому шкельці, що промені порізнені єднає в одну сліпучу .. точку
(Леся Українка)
;
З друкарнею Миколин кабінет єднає маленьке дерев'яне віконечко, заглиблене в стіну
(О. Гончар)
.
5
.
кого, заст.
Домовлятися з ким-небудь про щось
.
Я полюбив святу красу дівочу, Що винниць батька свого стерегла, І вже єднав дружину парубочу, Що нас до шлюбу в парі провела
(І. Франко)
;
// 
Вести розмови з ким-небудь про заміжжя дочки, онуки і т. ін.; заручати, змовляти
.
Стала мати гадати Та за пана
[дочку]
єднати
(Т. Шевченко)
.
6
.
кого, заст.
Схиляти кого-небудь на свій бік; умовляти
.
Таки ж у нашому селі Назнав я дівчину... Вчащаю І матір удову єднаю
(Т. Шевченко)
.