СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЄДНА́ЛЬНИЙ
, а, е.
1
.
Який що-небудь з'єднує
.
Складниками сучасного світового господарства є національні господарства країн і регіонів, а єднальними зв'язками між ними – різноманітні міжнародні економічні відносини
(з наук. літ.)
;
Ця сюжетна деталь у новелі виконує єднальну функцію між актуальним і потенційним рівнями тексту
(з навч. літ.)
;
Наш прикордонний край – єднальна ланка, яка поєднує українську державу з оновленою та розширеною європейською спільнотою
(із журн.)
.
2
.
лінгв.
Який з'єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники)
.
Означення, виражені синонімами і зв'язані єднальним сполучником, є однорідними
(з наук. літ.)
;
Характерною ознакою діалектного синтаксису, порівняно з літературним, є повторювання єднальних сполучників, а також уживання їх на початку речень
(з навч. літ.)
.