СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЕКОНО́МІЯ
, ї, ж.
1
.
тільки одн.
Бережливість, ощадливість у витрачанні чого-небудь
.
Тепер життя ввійшло в колію, отже, гроші будуть тратитись з більшою економією
(Леся Українка)
;
– Треба набої економити! – Як гурне ота орава, – озивається Губа, – то хіба тоді думатимеш про економію...
(Є. Доломан)
;
// 
Вигода від бережливого, ощадливого витрачання чого-небудь
.
– Коли ми будемо економити тільки один процент чавуну, то цех за рік матиме двісті тисяч карбованців економії
(В. Собко)
;
Прогресу транспортної авіації сприятиме істотна економія ресурсів
(з наук. літ.)
.
2
.
іст.
Поміщицьке господарство капіталістичного типу
.
Пан звелів привести їх
[людей]
усіх увечері на економію. На економії їх усіх вибили різками
(І. Нечуй-Левицький)
;
Від економії, маєтка, мистецьких збірок, старовинних мебльових гарнітурів не лишилося нічого
(В. Домонтович)
;
Де там батькові розводити баштан, коли й під жито землі не ставало й доводилось іти до панської економії підробляти в наймах
(Б. Антоненко-Давидович)
.
Режи́м еконо́мії
(1)
 
Політи́чна еконо́мія
наука, що вивчає закони суспільного виробництва та розподілу матеріальних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства
.
В основі економічної науки та всіх її галузей лежить політична економія
(з наук. літ.)
;
Йому хотілось, щоб вона укупі з ним сиділа над політичною економією, робила переклади для нього
(Леся Українка)
.