СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМИ́ЗКАНИЙ
, а, е, розм.
1
.
Дієпр. пас. до обми́зкати.
Коли ж папуга взяв корм, слов'янин смикнув за волосяну петлю, і папуга забився відчайдушно у нього в руках. Тепер слов'янин пообрізав птаху махові пір'їни і обтяв обмизканого хвоста
(Ю. Логвин)
.
2
.
у знач. прикм.
Який обмизкався; замизканий
.
Упродовж усієї подорожі зустрічали ми місцевих жителів, обмизканих і неохайних
(з газ.)
.