СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМАТЮКА́ТИ
, а́ю, а́єш, кого, що, розм.
Док. до матюка́ти.
Через два-три тижні після смерті чоловіка до Олександри знову прийшли шукати “лишки”. Знайшли... у димарі горщик пшениці. Пшеницю забрали, Олександру побили і обматюкали за те, що “заховала хлібець від радянської влади...”
(П. Запаренко)
;
Я стукав, крутив ручку
[дверей],
а потім вийшов на вулицю і став жбурляти у вікна грудки землі. Через хвилин п'ятнадцять мене помітили й обматюкали
(В. Діброва)
;
Дорогою він устиг тричі обматюкати водія за надто велику швидкість і надто повільне просування до райцентру, та водій працював у нього не перший рік, тож змовчав
(Люко Дашвар)
.