СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАСТРУ́НЧЕНО
, розм.
Присл. до настру́нчений 2
.
Не дурно військова київська влада так наструнчено ждала якихсь
[якихось]
виступів
(В. Винниченко)
;
Він чує себе наструнчено. Кроки його чіткі, швидкі, і він біжить по сходах до зали
(У. Самчук)
.