СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОЯ́ТЕЛЬСТВО
, а, с.
Посада настоятеля, настоятельки; діяльність на цій посаді
.
Для учителів-монахів постриг у ченці був і свого роду духовною кар'єрою, бо відкривав дорогу до викладів у вищих класах, до адміністративних становищ префекта і ректора, до настоятельства в більших монастирях, до єпископства
(з наук. літ.)
;
Священики в Україні були в більшості українського роду. Цьому, зокрема, сприяла та обставина, що в багатьох парафіях настоятельство передавалося від батька до сина, онука, наступним поколінням
(з рел.-церк. літ.)
.