СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
МІША́ТИ
3
, аю, аєш, недок., прост.
Те саме, що заважа́ти.
– Геть же від лавки, не мішай людям в мене товар розбирати
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Пішла собі старенька додому. Галі наче легко зітхнулося. Усі їй мішали
(Марко Вовчок)
;
Музика не мішала їм. Вона грала перед обідом, а за обідом ішла тільки розмова
(Б. Лепкий)
;
– Пилипе, голубчику, – звертаюсь до візника, – прив'яжи дзвінка, хай не мішає слухати, як усе дзвенить навколо
(М. Івченко)
;
– Кому він мішав, такий песик? Нікого ж не вкусив, шкоди не зробив
(В. Лис)
.
(1)
 
Не міша́є <Не міша́ло б>
не заважає (не заважало б), не завадило (не завадило б); не зайве (не зайвим було б)
.
– Я йду потихеньку, як звичайно, бо хоч нічого і не чуєш, а все ж осторога не мішає
(Г. Хоткевич)
;
– Його он жіночка в Чаплинці жде молода, недавно оженивсь. Та й мені не мішало б додому заскочити
(О. Гончар)
;
– От і завершена церемонія, – мов крізь сон, чує [Соломія] Гриців голос. – Тепер би не мішало б і чарочку хильнути
(В. Лис)
.