СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТО́ЯЧИ
НАВСТО́ЯЧИ
, НАСТО́ЯЧИ, присл., діал.
Навстоячки, настоячки
.
І відвернувся
[Шелестіян],
і миттю звівся навстоячи, та й знов ударив коні із усієї сили того й того батогом
(Т. Осьмачка)
;
Після мого останнього рядка “про Україну і Дніпро” філармонію “зірвало” аплодисментами. Зал настоячи, вигуками, криками щось демонстрував
(М. Матіос)
.