СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИРИГУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок., чим і без дод.
1
.
Керувати оркестром, хором під час виконання музичного твору
.
Микола Віталійович Лисенко не відмовлявся диригувати хором або пригравати до співів
(В. Самійленко)
;
Диригував оркестром .. Венедикт Валентинович, колгоспівський поштар
(О. Донченко)
;
// 
що.
Керувати виконанням музичного твору
.
Перш ніж диригувати речитатив, треба добре опанувати мелодику, ритміку і текст вокальної партії
(з навч. літ.)
.
2
.
перен.
Робити певні рухи, жести в повітрі; жестикулювати
.
Розсівшись найближче до ялинки, він підморгував на хлопців, диригував рукою, сміявся, заохочував школярів до веселощів
(С. Васильченко)
;
Ішов
[Чумак]
і виразно жестикулював рукою, диригуючи своїм думкам
(О. Донченко)
.
3
.
перен., розм.
Керувати, розпоряджатися
.
Диригувала всім і регламентувала візити господиня
(І. Багряний)
;
I всiм отсим диригує Мiчурiн, натхненний i щасливий. Розцвiтає радiсть в душi творця
(О. Довженко)
;
Диригуй, Микито! Але диригуй, не стоячи на місці, як ті, що фраками до публіки стоять, ти мусиш скрізь побувати, обгасати за день свій сад від виноградників до сушарки, а від сушарки гайнути до самої водокачки, у протилежний кінець острова
(О. Гончар)
.