СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИРЕ́КТОРША
, і, ж.
1
.
розм., рідко.
Дружина директора
.
– Чи дома директор або директорша? – спиталась їх Балабушиха. – Директора нема, пошоль на фабрик, – обізвалась директорша, й при тих словах вона одчинила двері в гостинну
[вітальню]
й попросила до покоїв гостей, махнувши рукою: вона ледве вміла стулити кілька українських фраз
(І. Нечуй-Левицький)
;
Павло розчохлив машину й поїхав за почесними гостями, міркуючи по дорозі, як бути: забрати директора з директоршею і Лободу разом чи привезти їх окремо
(Григір Тютюнник)
.
2
.
прост.
Те саме, що дире́кторка.
[
Горицвіт
:]
На головній вулиці – велика вивіска ательє жіночих мод імені Суворова .. Я туди заходила, дві години говорила директорші, що Суворов ніколи не захоплювався жіночими модами
(О. Корнійчук)
.