СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИ́ПТИХ
, а, ч.
1
.
заст.
Двостулковий складень із живописним або рельєфним зображенням на стулках
.
Встановлено належність частини диптиха – двостулкової, подібної до книги картини, написаної на дошці, – пензля нідерландського художника XVI сторіччя
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Два твори мистецтва, пов'язані одним задумом
.
Я пишу “Диптих новорічної ночі”. Уже написала перший цикл “Прощання”. Завтра напишу “Зустріч”. Тобто прощання зі старим роком (і всім найдорожчим у ньому) і зустріч нового!
(І. Жиленко)
;
Є у Стефаника неймовірно трагічні речі: диптих “Виводили з села” і “Стратився”. В першій новелі на австроцісарську військову службу відходить молодий селянин, а в другій – батько їде до мертвого сина, що, будучи в жовнірах, стратився
(з наук. літ.)
.