СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИПЛОМО́ВАНИЙ
, а, е.
Який одержав, має диплом (у 1 знач.)
.
Він не тільки дипломований чоловік, він, без сумніву, талановитий
(І. Франко)
;
І все ж ніхто не може сказати, що він, підтоптаний уже бухгалтер Семенець, – гірший від тих дипломованих бухгалтерів, котрі покінчали комерційні інститути
(Б. Антоненко-Давидович)
.