СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИПЛОМА́НТ
, а, ч.
1
.
Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою
.
Аудиторія була переповнена. Тут сиділи не тільки дипломанти, для котрих, власне, і була призначена лекція Шульги
(Н. Рибак)
;
Далі йшов перелік прізвищ: керівників, докторів, наукових і технічних працівників, дипломантів тощо
(О. Шугай)
;
* У порівн.
– Послухали б, як вона з батьком за сівозміни сперечається вечорами .. Наче дипломант який, – гордо зауважила Оленка
(В. Кучер)
.
2
.
Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі
.
Лауреатами та дипломантами міжнародних конкурсів у Тулузі та Женеві у 1957–1958 рр. стали Бела Руденко, Євгенія Мірошниченко, Зоя Христич, Андрій Кікоть та Володимир Тимохін
(із журн.)
;
Цього року художник став дипломантом відразу двох визначних міжнародних конкурсів – один відбувся в Німеччині, інший – у Португалії
(з газ.)
.