СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИДА́КТИКА
, и, ж.
1
.
Розділ педагогіки, теорія освіти й навчання, що обґрунтовує і розкриває зміст освіти, методи й організаційні форми навчання
.
Я.-А. Коменський у своїй праці “Велика дидактика” (1657) розробив найважливіші питання дидактики: зміст освіти, дидактичні принципи і правила наочності, послідовності та ін., організація класно-урочної системи
(з наук. літ.)
;
У дидактиці використовуються різноманітні методи дослідження: спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями, викладачами, анкетування, експеримент та ін.
(з наук. літ.)
;
Він, Світозар, не хтось там – учений муж, що, окрім граматики, філософії, дидактики, вивчав і право, медицину
(Д. Міщенко)
.
2
.
книжн.
Те саме, що дидакти́зм.
Невелика роль бригадира Будяка в авторському тексті “Багатої нареченої” містила елементи штучності й дидактики
(з наук. літ.)
;
Народні педагогічні поради далекі від сухої дидактики, набридливого повчання, моралізаторства
(з наук. літ.)
.