СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИВУВА́ННЯ
, я, с.
Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю
.
– Я ніколи не то, що бачила, а й не гадала, щоб на світі було таке! – і страх перейшов у дивування
(Панас Мирний)
;
Не менше було дивування дівчат, не менше була захвачена вся їх духовна істота тими дивами, котрі їм одкривала наука
(Олена Пчілка)
;
[
Воробйов
:]
Зникає все марне, дрібне, егоїстичне. Я з дивуванням згадую – невже я міг з вами сперечатись?
(І. Кочерга)
.