СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТО́ЯТИСЯ
2
, о́юся, о́їшся; наказ. сп. насті́йся, док., розм.
Довго, досхочу постояти (у 1 знач.)
.
[
Одарка
:]
Тепер у полі чорно: настоїться голодна там, .. бідна скотина!
(І. Карпенко-Карий)
;
Я тільки тоді згадав про нього, коли, добре настоявшись на одному місці, я побачив, що короткий осінній день погасає
(М. Хвильовий)
;
– Ну, сідай. Настоявся. Я сів на краєчок стільця
(Г. Усач)
;
Ксеня і насиділась, і настоялась біля тюремних воріт: її не хотіли й слухати, щоб передачу взяти
(М. Малиновська)
;
Коливається
[Січавичка]
селом, мов гусочка (ноги в колінах крутить, настоялась ними на мулькому та гострому), чимчикує
(В. Шкляр)
.