СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОРЧИ́ТИ
, чу́, чи́ш, док., діал.
Настовбурчити
.
Здіймає нараз його кінь високо свою голову, .. насторчивши вуха, і мов жде
(О. Кобилянська)
;
// 
Наставити, спрямувати
.
Козаки насторчили свої списи і кололи ними завзято у збиту купу
(А. Чайковський)
;
* Образно.
Пильно сланик кущ свій насторчив – до сонця, сонця
(В. Стус)
.