СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИВОВИ́ЖНО
.
Присл. до дивови́жний.
Роздутий свинячий пухир з грішми дивовижно схожий зараз на стару жабу
(М. Стельмах)
;
Юнацьке обличчя зробилося дивовижно прекрасним і натхненним
(Ю. Яновський)
;
Шевченко був людиною дивовижно широких естетичних обріїв, глибоким знавцем .. музики, театру, архітектури
(із журн.)
;
// 
у знач. пред.
– Дивовижно! Неймовірно! – обурювався в колі своїх однодумців аптекар Лякін
(А. Шиян)
;
[
Флюгель
:]
Я не розумію вас. Ви – і хвилювання перед виходом! Дивовижно
(В. Собко)
.