СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИПТА́Р
КЕПТА́Р
, рідко КИПТА́Р, я́, ч.
У гуцулів – верхній, перев. хутряний, одяг без рукавів
.
Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях
(М. Коцюбинський)
;
Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси
(Л. Первомайський)
;
Леґені в білих гаптованих гачах, у крисанях з чічками, в святкових кептарях
(П. Загребельний)
;
Хотів би я побуть ще раз на тому стозі, Діждатися тебе в закоханій тривозі, Почути, як прийдеш, як скинеш киптаря, Як затремтиш, немов та сарна чи зоря
(Д. Павличко)
;
Судячи з розмитих рікою часу світлин, Федькович, попри абсолютно віденську фізіономію, завжди ходив у гуцульському кептарі
(Ю. Андрухович)
;
– Візьмете маску, чи у вас є своя? – одразу ж підскочив до нього кремезний вахтер, одягнутий у червоний, розшитий золотом кептар
(І. Роздобудько)
.