СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЄПА́РХ
, а, ч.
1
.
іст.
У Візантійської імперії цивільний і військовий керівник єпархії, а також градоначальник столиці
.
А якщо не розпродав свого товару, то єпарх що хоче з ним зробить, i можеш ти в одних тiльки портах додому повернутись
(С. Скляренко)
;
Сам єпарх Константинополя Роман Аргір стежив за тим, щоб Меса і всі форуми, по яких пройде тріумфальна процесія, були прикрашені лавром і плющем
(П. Загребельний)
.
2
.
Архієрей, який безпосередньо керує єпархією й володіє усією повнотою єпископської влади
.
У православній церкві єпарх є предстоятелем місцевої (помісної) церкви, якою керує згідно з канонами за соборного сприяння кліру й мирян
(з рел.-церк. літ.)
;
У Північній Америці є дві архієпархії-митрополії УГКЦ, кожна зі своїм єпархом та єпархіями
(із журн.)
.