СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МІФО́НІМ
, а, ч., лінгв.
Власна назва, іменування вигаданого суб'єкта або об'єкта в міфах, переказах, казках і т. ін.
Якщо в діалектах давніх балканських слов'ян колись функціонував аналогічний міфонім, то цілком імовірно, що наведені місцеві назви дериваційно пов'язані саме з ним
(з наук. літ.)
;
Міфологічна категоризація пов'язується з аспектами власне міфу й вербалізується за допомогою міфологем і міфонімів
(з наук.-попул. літ.)
.