СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІЧНОКВІТУ́ЧИЙ
, а, е.
1
.
Який постійно квітне, укритий квітами.
В архітектурному плані висячі сади являли собою піраміду, що складалася з чотирьох ярусів-платформ. Піраміда нагадувала вічноквітучий зелений пагорб
(з наук.-попул. літ.)
;
Вічноквітучий бальзамін
.
2
.
перен.
Який постійно розвивається; безсмертний, незнищенний.
Мова дана нам, щоб ми розуміли самі себе, дана нам, як дар нетлінний і вічноквітучий
(з Інтернету)
.