СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАГОРОЗУ́МНИЙ
, а, е, книжн.
1
.
Розважливий
.
Треба пам’ятати, що і благорозумний розбійник, і блудний син, і митар, що розкаявся, – всі вони мали глибоку віру і надію на Бога, мали почуття щирого покаяння
(з церк. літ.)
;
– Раджу панам бути благорозумними, – сказав Сулима вже біля вікна. – А то, не дай Боже, здриґнеться моя рука
(із журн.)
;
// 
Який виражає розважливість
.
У портовій кав'ярні всі друзі дружно схвалили б його, без сумніву, благорозумний вчинок
(із журн.)
.
2
.
Сповнений розуму; мудрий
.
Прочитали його
[Ракочі]
лист Хмельницькому, і знітився благорозумний вождь, не знав, що діяти
(з легенди)
.