СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ДИГЛОСІ́Я
, ї, ж., лінгв.
Одночасне існування в суспільстві двох мов або двох форм однієї мови, які застосовуються в різних функціональних сферах
.
Для диглосії характерна ситуація незбалансованої двомовності, коли одна із мов виступає як “висока”, інша – як “низька”
(з наук. літ.)
;
Добре відомою є диглосія російських дворян XVIII–XIX століть, які ставили французьку мову вищою за російську (це відображено у творах Л. Толстого, О. Грибоєдова, О. Пушкіна та ін.)
(з наук.-попул. літ.)
.