СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВИНАЙМА́Ч
, а́, ч.
Той, хто щось винаймає, орендує що-небудь
.
На порозі стояв у халаті й домашній шапочці власник будинку. Незважаючи на мороз, перебіг подвір'я і завітав до винаймачів
(Ю. Хорунжий)
;
У ХІХ сторіччі в містах набули поширення будинки і квартири, які за платню здавали винаймачам
(з навч. літ.)
.