СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАГОЧЕСТИ́ВІСТЬ
, вості, ж., рел.-церк.
Властивість за знач. благочести́вий.
Невважаючи на свою благочестивість і потяг до самотнього життя, баба Марта таки не витерпіла: пішла до сина та невістки, почала запобігати в їх
[них]
ласки й таки переманила їх до себе
(І. Нечуй-Левицький)
;
Кожен князь, мудрий чи дурний, щедрий чи скупий, прагнув виказати свою благочестивість і збагачував собор дорогоцінним посудом, коштовними ризами і рідкісними книгами
(П. Загребельний)
.