СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ВІЦМУНДИ́РНИЙ
, а, е, іст.
Пов'язаний з віцмундиром.
Я одяг нову віцмундирну пару й урочистою ходою рушив на візит до директора
(Валерій Шевчук)
;
* Образно.
Для тьмяного віцмундирного вищого світу Російської імперії С. Ю. Вітте був вискочкою з провінції. Він являв собою принципово новий тип чиновника-менеджера, талановитого адміністратора
(з навч. літ.)
;
// 
З якого шиють віцмундир.
Віцмундирне сукно
.