СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВІДРІЗА́ТИ
ВІДРІ́ЗУВАТИ
, ую, уєш, рідко ВІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док.
1
.
що.
Ріжучи, відокремлювати частину від цілого
.
Поли одрізуй та плечі латай
(Номис)
;
Пани все їм снились. Із рогами і хвостами Одрізують косу
(Т. Шевченко)
;
Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її
(М. Коцюбинський)
;
Мручко ніж із пояса добув. Шахнув і ґузик
[ґудзик]
від кунтуша відрізав
(Б. Лепкий)
;
Уляна .. відрізала окраєць хліба
(Григорій Тютюнник)
;
// 
перен.
Розмиваючи водою, відокремлювати частину суші
.
Прут з кожною новою повінню підмивав і підмивав береги півострівця, доки однієї особливо водянистої весни зовсім не відрізав прибережну частину від материка
(Ірина Вільде)
.
2
.
що.
Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею кого-небудь
.
– А що, Лавріне, – сказав Карпо, – розділим тепер ґрунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, неначе вкрав
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
Забирати в кого-небудь частину земельної ділянки, привласнюючи її
.
– Так вісімдесят десятин відрізав
[пан]?
– дивується і обурюється отець Вікентій
(М. Стельмах)
.
3
.
кого, що.
Перекривати, перегороджувати кому-, чому-небудь доступ, шлях
.
Із-посеред кукурудзи вихилилася кремезна, плечиста постава господаря і відрізала братам відворот
(І. Франко)
;
Вже одрізали танкісти Шлях на захід ворогам
(Т. Масенко)
;
// 
Позбавляти зв'язку з ким-, чим-небудь
.
Важкі двері м'яко зачинились, відрізавши Гурія Степановича від командного пункту з його хвилюваннями й тривогами
(В. Собко)
;
* Образно.
Здавалося, в мені ніби щось обірвалося, ніби мене відтрутили, відрізали від чогось дорогого
(Ю. Мушкетик)
.
4
.
тільки док., перен.
Різко й категорично відповісти
.
[
Наталка
:]
Возному так одрізала, що мусить одчепитися
(І. Котляревський)
;
– Чого ти людей бунтуєш? – То ви їх бунтуєте, а не я! – одрізав Чіпка
[становому]
(Панас Мирний)
;
– Коли старостів пришлеш? .. – Не пришлю, .. – відрізав він рішуче
(М. Коцюбинський)
;
– Пишіть Дубельтові!.. На словах зрікайтеся своїх переконань, щоб зберегти себе для боротьби .. – Ні-ко-ли! – по складах відрізав Шевченко
(З. Тулуб)
;
– Прошу вас запам'ятати, – відрізала дівчина, – що зустріч з вами анітрохи не радує мене
(В. Собко)
.
Відрива́ти (відрі́зувати, відріза́ти) / відірва́ти (відрі́зати) від сві́ту
(1)
 
Відрі́зувати / відрі́зати шляхи́ (шлях)
:
а)
 
позбавляти кого-небудь зв'язку з кимсь, чимсь
.
Що скаже вона – люба дружина? Чи не осудить його за те рішення, яке відрізує шляхи в минуле життя?
(О. Бердник)
;
Повінь відрізала шлях до сусіднього села
(з газ.)
;
б)
 
(чого, до чого)
позбавляти кого-небудь можливості діяти, здійснювати щось, домагатися чогось; перешкоджати кому-небудь у чомусь
.
Ворог прорвався колосальними силами на півночі й на півдні, загнав ті клини далеко вглиб, зімкнув їх і відрізав усі шляхи до відступу...
(І. Багряний)
;
Я навмисне сказав про це Годину завчасно .. Це – щоб відрізати шляхи відступу для себе самого
(В. Коротич)
;
Поганий стан здоров'я хлопця може відрізати йому шлях до здобуття освіти
(з публіц. літ.)
;
(2)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) відрі́зало (відруба́ло),
безос.
припинилося відразу, раптово або несподівано
.
І зразу – як одрубало: скрипка, зично гукнувши з усіх чотирьох струн, замовкла
(Панас Мирний)
;
– Я візьми, дурний, та й покажи на сході. А хтось, та й голові сказав. З того часу як одрізало. Ні одного
[листа]
не получав
[не одержував]
(А. Головко)
;
– Кожного разу на Новий рік один одного листівками поздоровляли. А як стали вони народними художниками, лауреатами – ніби відрізало
(І. Цюпа)
;
Як (мов, ні́би і т. ін.) відруба́ти (відрі́зати)
(3)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) ноже́м відрі́зати
сказати що-небудь дуже гостро, категорично
.
– Каже
[Марта]:
гарний женишок, тільки вужину голову має. – Справді? – полегшено сміється Дмитро. – Ця може як ножем відрізати
(М. Стельмах)
;
– Дудки! – як ножем одрізав дід Бенеря
(Є. Гуцало)
.