СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУРМО́НИТИСЯ
НАСУРМО́НЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., НАСУРМО́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.
Те саме, що насу́плюватися; насурмлюватися
.
В хаті він розгортає книжку, спочатку дивується, потім осереджується, насуплюється, насурмонюється
(М. Стельмах)
;
– Тилимон прийшов! Тітка Ніла спершу схоплюється, хоче бігти надвір, та зразу ж і насурмонюється на ослоні, мовби вечірній туман
(Є. Гуцало)
;
Почулося торохтіння: то наближалися підводи; на передках, як граки, насурмонившись, сиділи погоничі
(Б. Левін)
;
Відвідувач насурмонився, немов образили його персонально
(В. Большак)
;
Котька підвівся з-за будяка. Хлопці, насурмонившись, грізно дивилися на нього
(В. Нестайко)
.