СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУРМО́НЕНИЙ
, а, е, розм.
Те саме, що насу́рмлений
1
.
В досвідченого підполковника іронічно зібралися складки навколо рудих, як тютюн, очей і повеселіло кавуноподібне, завжди насурмонене обличчя
(М. Стельмах)
;
Ліда позиркувала на мовчазного, насурмоненого Братуху
(В. Большак)
;
За другою партою у лівому ряду під стіною сидить рудий, як вогонь, хлопчик з кошлатими насурмоненими бровами
(В. Нестайко)
;
У низьке, навіть в найкращу погоду насурмонене небо підводяться і входять у нього гострими вершинами базальтові кручі
(Р. Іваничук)
.