СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
НАСУ́В
, у, ч., геол.
Одна з форм розривного порушення в заляганні гірських порід, при якому одні маси порід насуваються на інші по похилій поверхні розлому внаслідок тектонічних рухів земної кори
.
Великоамплітудні насуви, переміщення по яких в українській частині Карпатської дуги сягають 15–20 км, перекривають складно побудовані нафтогазоносні структури
(з наук. літ.)
;
Типові донецькі породи змінюються на півночі Донбасу іншим типом порід уздовж тріщини Головного Північного насуву Донбасу
(з наук. літ.)
.