СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУПЛЯ́ТИСЯ
ОТУ́ПЛЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, ОТУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОТУПИ́ТИСЯ, уплю́ся, у́пишся; мн. оту́пляться; док.
1
.
Ставати обмеженим (у 3 знач.), тупим (у 4 знач.); тупіти
.
Коли немає віри, то серце стає все твердішим, а сама людина отуплюється
(з рел.-церк. літ.)
;
Педагоги скаржаться: від активного користування гаджетами учні отупилися, стали малорухливими, безініціативними
(із журн.)
.
2
.
тільки недок.
Пас. до оту́плювати, отупля́ти.
– Онук, здається, отуплюється цим телевізором, сидить перед ним по десять годин на день, – бідкалася бабуся в черзі
(з газ.)
.