СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІФУРКА́ЦІЯ
, ї, ж., спец.
Поділ, розгалуження чого-небудь на два потоки, напрями, течії і т. ін.
Роздвоєння “долі” системи проходить у точках біфуркацій
(з наук. літ.)
;
У правових інститутах, що реформуються, може відбутися певна біфуркація (розгалуження) правового регулювання і виникнення у складі законодавства двох комплексів правових норм
(з наук. літ.)
;
У сучасній геоморфології басейну начебто не видно шляху, яким би могла відбуватися біфуркація Дунаю
(із журн.)
.