СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КАТАСТРОФІ́ЗМ
, у, ч.
Теорія, згідно з якою розвиток земної кори й органічного світу відбувається внаслідок періодичних глобальних катастроф і потопів
.
Хто уважно вивчав прадавні казки, перекази, міфи Еллади та Аріаварти-Індії, кодекси майя та містерії Єгипту, той відзначав трагічність і катастрофізм космоісторії
(О. Бердник)
;
Основоположники катастрофізму твердили, що під час катастроф на більшій частині Землі вимирало все живе, а потім на етапі спокою планета заселялася органічним світом, який переселявся з регіонів, що не зазнали катастрофи
(з наук. літ.)
.