СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАРТУЛЯ́РІЇ
, їв, мн. (одн. картуля́рій, ю, ч.), іст.
У Західній Європі в середні віки – збірники копій грамот, перев. стосовно земельних дарувань на користь церкви
.
Найбільш відомі картулярії Ордена тамплієрів дають повне уявлення про його заснування та розповсюдження у Західній Європі
(з наук. літ.)
;
Картулярії переважно зберігались у монастирських архівах і здебільшого містили дарчі грамоти
(із журн.)
.